Алоха, народ! Всех люблю, всех цем цем! Сегодня я вам расскажу историю, где ключевыми героями стали метамфетамин и моя работа, но не просто работа, а тупая работа, которую я поддерживала только ради мертвецкой зарплаты. Но по порядку.
Было дело, нахожусь я якобы в движухе, в курсе всех закладок, кто что курит, что ест и где покупает. И, ничего не скажу, своей работе я отдаю должное. И тут однажды, прямо во время обеденного перерыва, к нам заглянул один тип. Выглядел он довольно харизматично, точно был в курсе всех дел и ни на что не глядел свысока. Лицо его знакомое, но где-то уже видели. Эх, проперло меня, скажу я вам.
Ну, и что я вижу? В его руке просто всякие закладки с этаминалом натрия! Я как завороженная смотрю на эту историю, и думаю, что надо мне съесть такую вам вмазку! Не каждый день же такое происходит. Вот и подошла я к этому парню и, не раздумывая, спросила, сколько стоит такая штука, чтоб и мне покурить и на работу потом с головой не шелестеть.
Он со смехом ответил мне: "Малак, на вкус и цвет товарищей нет! Но если уж на то пошло, то 10 тысяч и весь мир будет твоим". Я проглотила слюну и, не дай бог, посмотрела на свою зарплату. Божечки, с одного раза, с одного единственного взрывного кайфа, я могла себе позволить многое. И тем более, урвать на эту работу и не вспоминать об этой тупой рутине.
Не медля, я достала из кармана наличку и отдала этому типу. Тут же он вытащил из своего рюкзака пачку, а все вокруг засуетилося и стало интересоваться, что это такое. Черт возьми, всегда так случается! Не успеешь огня поймать, а уже все на тебя смотрят. Быстро я оттащила его в какой-то укромный уголок и мы сразу же принялись за дело.
О боже мой, какие то пару минут назад был усталый, дрейфующий на серой волне офисного бытия человек, а теперь вот такая жесть! Разомлевшее тело превратилось в вихрь энергии, кружащийся вокруг меня и висящий в воздухе. Я почувствовала себя свободной, счастливой и даже немного безумной. Голова закружилась, а обыденность покинула меня, словно прошлые дни были просто наваждением моего воображения.
Насладившись этим незабываемым мгновением, я осознала, что пора принять решение и отказаться от этой скучной работы. А ведь все эти года я просиживала свою задницу на стуле за компьютером, покрывая его проверкой табличек и скукоживаясь от смертельной скуки. Я проглядела свою жизнь, как через зеленку марихуаны, и решила, что пора менять что-то в ней.
На следующий день я явилась на работу и, размахивая воздухом вокруг себя, объявила о своем решении. Некоторые понимали, что со мной произошло, а некоторые остались в недоумении. Но что мне было до них? Все равно я ни с кем не задержусь, ведь жизнь должна проходить с огнем, а не с горем! Живите сегодняшним днем, будьте смелыми и находите свой огонь внутри себя! Даже если это означает употребление некой вещественной закладки, но только внимательно взвесьте все "за" и "против". Рискнуть или спокойно плавать по течению - решать только вам.
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.